Історія родини Лавренюків

Нас зустріла пані Лариса. На цій ділянці рік тому стояв великий дім, а зараз лише кілька купок вцілілої цегли.
Родина Лавренюків виїхала з дому 6 березня. Вони жили поруч з гольф-клубом, де на той час вже стояли російські війська, а з іншої — вже виднілися й українські, які відбивали землі від окупанта. Пані Лариса відчувала, що дому може не стати. Але як виїжджали, вірила у краще, адже все життя пройшло в цьому будинку.

Його побудували ще батьки пані Лариси та її старшої сестри. Перед повномасштабним вторгненням він був родинним гніздом великої родини з шести людей: пані Лариса з чоловіком, її старша сестра та донька з двома дітьми.
Пані Лариса працювала головним бухгалтером на швейній фабриці, яка також вщент згоріла. Її чоловік вже на пенсії, раніше керував кранами. Їх дочка працює менеджером з продажів та виховує двох дітей: 13-річного сина та 9-річну доньку.
Родина мала велику бібліотеку в домі. Вони так любили читати вечорами, а тепер і книжки не залишилось.
Пані Лариса розповідає, що все життя старалася, аби були гарні умови спершу для діток, а тоді вже онукам. За кілька років до того, вона запланувала великий ремонт та взяла кредит. Довели все до пуття, трохи встигли пожити, а зараз пані Лариса досі сплачує кредит за ремонт, якого вже нема.

На подвір’ї стоїть нова бесідка. Її поставили, щоб було хоч де перевдягнутись та посидіти, коли приходять попрацювати на городі.
Родина шукає можливість додаткового заробітку, адже треба життя починати наново, а на кілька пенсій та одну зарплатню доньки нічого не збудуєш. Навесні вони знову засадять город. Треба жити далі.
Завдяки OLX Нерухомість встановлено 6-модульний будинок-Nest для родини Лавренюків


