Назад

Історія родини Сівач. “Плакати вже нема чого, але й будуватися ще не можу”

В Анни троє чудових діток. Вона працює в Калинівці на місцевій заправці. Раніше було дуже зручно: 5 хвилин пішки до роботи, і в будь-який момент можна заскочити додому.

В сина була дитяча машинка, на якій він їздив по подвір’ю. Зараз, граючи з якимись рештками дому, він сказав: “Рашисти спалили мою хату, мою машину”.

Їхня хата стояла поруч із трасою, тож коли все почалось, колишній чоловік Анни забрав двох молодших до себе в село, а за кілька днів і Анна разом зі старшою донькою вирішила виїхати до мами в Макарів.

Вона розповіла: “Добре, що були велосипеди, ми сіли й поїхали полями, лісом і дворами”. Малій було важко, але терпіла. Родина швидко зрозуміла, що в Макарові теж небезпечно, тож чоловік привіз молодших, і вони поїхали в Тернопіль. В кінці березня почули, що будинку вже нема.

Хотілося додому і працювати. Як звільнили Київщину, Анна з дітьми одразу поїхала в Макарів до мами. Вона доглядає стару жінку, в якої трохи побило хату. Жінка пустила родину тимчасово пожити до себе.

Всі діти допомагали волонтерам розбирати завали, носили по цеглинці. І Анні, і дітям дуже хотілось додому. Ніхто вже не плаче, але і будуватися жінка ще не може.

Завдяки OLX Нерухомість встановлено 5-модульний будинок-Nest для родини Сівач

Анна в новому модульному будинку