Анна разом з батьками проживала у селі Березівка Макарівської громади. Батьки багато працювали й вкладалися у розбудову власної оселі. На подвір’ї був доглянутий сад, поруч з домом – город.

Після початку повномасштабного вторгнення батьки Анни перебували вдома. Подружжя саме готувалося перебиратися у підвал біля дому, потрошки переносили їжу та речі, і в той момент на другий поверх будинку, зокрема батьківську спальню, влучило крило винищувача, який було збито над Березівкою, а поруч з входом в підвал – його турбіна. Батько Анни в цей момент перебував на вулиці, і внаслідок отримав ушкодження руки. Мати зі своєю рідною сестрою були на кухні, вибуховою хвилею жінок відкинуло з дому. Тоді сусіди допомогли вибратися родині, перелазивши через паркан, жінка отримала ушкодження тазової кістки.

Анна каже: “Я дуже боялася, що батьки, повертаючись сюди, будуть проживати той жахливий досвід та згадувати цю трагедію. Боялася, що їм тут буде страшно та не комфортно. Проте батьки часто приїжджають на ділянку та пораються на городі, прибирають територію.”

Родина дуже прагне повернутися на власне подвір’я. Вони мріють відбуватися, але, наразі, не мають необхідних коштів. Анна ділиться, що багато допомагає армії та вірить, що  все українське суспільство має консолідуватися та підтримувати сили оборони України аби зупинити війну та руйнування, а відбудуватись ще встигнуть.

Завдяки компанії Вчасно встановлено 4-модульний будинок-Nest для родини Кулішенко