Рік тому, 7 березня о 6 годині ранку життя пані Ольги докорінно змінилося. 

Тоді вона лежала у своєму ліжку і ловила себе на думці “ой, ще так рано вставати”, коли за одну мить її будинок було знищено. Пані Ольга пригадує, що ракетний обстріл був дуже схожий за звуком на автоматну чергу. Вона була всередині. Її люстра, із вишуканими скляними оздобами, впала біля шиї жінки, ледь не вбивши. Пані Ольга опинилася під завалами, але змогла вибратися самостійно та вийти на подвір’я. “Я вийшла і закричала. Але що ж: кричи — не кричи, плач — не плач, а вже все. Зробилося”, — розповіла жінка.

У цьому будинку вона жила із 1986 року. Самостійно придбала, добудовувала, ремонтувала. Все своїми руками. Ця риса передалася пані Ользі від її мами. До пенсії працювала у сфері торгівлі.

Після втрати будинку, пані Ольга спершу жила у своїх сусідів та родичів, але коли в місті стало вкрай небезпечно, виїхала до Яремче. Пробула там два місяці, повернулася 3 травня і почала потрохи розчищати руїни. Вже тоді саджали городину, а картопля вродила на славу. Навіть зараз, ранньої весни, вже є помітними зелені паростки цибулі, часнику, що пробиваються через засніжену землю. Пані Ольга каже, що торік ними ласували військові ТРО.

Завдяки вашим внескам встановлено 3-х модульний NEST для родини Ольги Гречко.