Історія родини Атаманчук. “Цьогоріч город дуже поміг, бо більшість заробітку ми втратили”

Цей дім родина Юрія придбала в 70-х, а коли батьки отримали квартиру, будинок став родинним гніздом молодої сім’ї, куди Юрій привів дружину і де народились двоє дітей.
14 березня родина виїхала, коли вперше ворожий снаряд влучив в їхній дах. У проміжок з 14 по 16 будинок було знищено: і міномети, і фосфор, і гради. В той час їхня ділянка була сірою зоною, де літало і влучало все.


Родина евакуювалася пішки через поля, до центру міста. Спочатку були в прихистку, а потім у родичів. Як тільки змогли, повернулись в Макарів: садити город, розбирати рештки будинку і працювати.
По поверненню в громаду, родину прихистили власники котеджу, який частково постраждав від окупації. Його власники до весни не повертатимуться додому.

Юрій Атаманчук — слюсар на пенсії, працював у сусідньому селі Калинівка. Його дружина працювала швачкою на фабриці в Макарові, яку спалило вщент, тож наразі вона безробітна. В Атаманчуків два сини: молодшому 15, а старший позмінно працює в Києві в Національній Поліції.
Діти хочуть бути вдома, де вони виросли, де зможуть працювати. Але подружжя відчуває, що самостійно вони фізично не зможуть відбудуватись, а синам треба ще хоч кілька років, щоб почати відбудову. Модульний будиночок — це та опора, яка потрібна родині, щоб мати майбутнє на рідній землі.
Завдяки OLX Нерухомість встановлено 4-модульний будинок для родини Атаманчуків


